Механізми пам’яті

Ми, як вчителі, часто стикаємось з тим, що нашим учням вкрай важко запам’ятовувати матеріал, хоч би як багато зусиль ми не доклали до підготовки та проведення уроків. Ця проблема є особливо відчутною, коли ми бачимо результати контрольних робіт або займаємось з дітьми підготовкою до іспитів. Ми живемо в світі, який наповнений величезною кількістю інформації. Нам самим часто буває важко осмислити всі джерела, які нас оточують. Тоді як впоратись з цим підліткам? 

1. Спосіб життя, який допоможе покращити пам’ять

Почнемо з основних чинників, які впливають на наші когнітивні здібності. Загалом, для того, щоб мати ефективну розумову діяльність, потрібно вести активний і здоровий спосіб життя.

В блозі Уляни Супрун, колишньої тимчасової міністрки охорони здоров’я України та відомої громадської та державної діячки, були опубліковані корисні та прості поради для покращення розумової діяльності. Вони допоможуть вам тренувати пам’ять та покращити когнітивні навички:

• Їжте повноцінну та корисну їжу.
• Пийте воду.
• Постійно рухайтеся.
• Піклуйтеся про повноцінний сон.
• Постійно спілкуйтеся.
• Подорожуйте та шукайте нові шляхи.
• Слухайте музику та навчайтеся грати на музичних інструментах.

Активна розумова діяльність, така як концентрація уваги та стимуляція пам’яті, може покращувати когнітивні функції. Спілкування з різними людьми допомагає зміцнити нейронні мережі, зменшує їх ослаблення в процесі старіння та посилює когнітивний резерв мозку, тобто наші можливості. Така активність впливає на гіпокамп у мозку — це місце навчання і пам‘яті.

Активізація мозку відбувається за допомогою музики та спорту, оскільки ці заняття стимулюють різні ділянки мозку, відповідальні за рух, пам’ять та мову. Хоча ми, як вчителі, не можемо забезпечити наявність цих факторів, ми можемо підтримати зацікавленість учнів у цих сферах та навчати їх використовувати ці заняття для покращення своєї розумової діяльності. Крім того, ми можемо включити ці активності до свого власного життя, надаючи приклад для дітей.

Також вищенаведений перелік можна доповнити подібними видами діяльності, які активують ті самі ділянки мозку:

• Перевіряйте свою пам’ять.
• Більше рахуйте в умі.
• Вивчіть іноземну мову.
• Розвивайте координацію рук і очей.
• Медитуйте.

2. Кліпове мислення

Гаджети та поширення інтернету впливають на те, як працює наша пам’ять. Через великі обсяги інформації головним завданням мозку стало не запам’ятати її, а відфільтрувати. Наш мозок ототожнює вміння знаходити інформацію в Інтернеті й реальне знання. Ця проблема є, в сучасному світі ми не можемо її уникнути. Тому необхідно зважати на ці аспекти, коли ми просимо дітей щось запам’ятати.

Існує багато способів тренувати пам’ять, і деякі з них можуть бути цікавими для дітей, особливо якщо вони містять ігри та інші активності. Наприклад, ігри на розвиток пам’яті, які можна знайти в Інтернеті або придбати в магазинах. Також можна пропонувати дітям різні інтелектуальні завдання, наприклад, складання головоломок, розгадування ребусів, навчання різних мнемотехнік, які допомагають запам’ятовувати інформацію.

Важливо, щоб діти були активними та займалися фізичними вправами. Це не тільки допомагає покращувати фізичне здоров’я, але й впливає на розвиток мозку, включаючи зміцнення зв’язків між нейронами та покращення кровообігу в мозку.

Слід звертати увагу на режим дня та якість сну, оскільки ці фактори впливають на роботу мозку та пам’ять. Наприклад, достатня кількість сну та правильне харчування можуть допомогти покращити пам’ять та підвищити концентрацію уваги.

Важливо підтримувати мотивацію дітей до навчання та розвитку пам’яті. Наприклад, можна показати їм, які можливості відкриваються для людини, яка має сильну пам’ять та вміє швидко та ефективно засвоювати нові знання.

Основне завдання навчання – спонукати дітей усвідомлено споживати інформацію, докладати зусиль і напружувати мозок.

Тобто, з одного боку, нам слід спонукати дітей напружувати мозок, а з іншого – дати їм можливість зробити це у зручний для них спосіб.

Відомий психолог Дейл Карнегі вивів 3 закони ефективного запам’ятовування:

• враження;
• повторення; 
• асоціації.

Ми маємо пам’ятати, що на цей час, через війну в Україні, ми всі перебуваємо в постійному стресі, що, звісно, впливає на когнітивні здібності. Тому і нам, і нашим учням доводиться докладати більше зусиль для навчання. Хоча при цьому ні в якому разі не можна припиняти це робити, оскільки наслідки будуть ще гіршими.

Хронічний стрес може спричинити виснаження, погіршення пам’яті, зниження уваги та інших когнітивних функцій. Тому, як вчителі, ми повинні бути уважні до стану наших учнів і намагатися допомогти їм управляти своїм стресом. Наприклад, ми можемо пропонувати різні методи релаксації, які допоможуть знизити рівень стресу, такі як медитація, йога, дихальні вправи та інші. Ми також можемо розуміти, що деякі учні можуть потребувати додаткової допомоги в навчанні, тому що їх когнітивні здібності можуть бути погіршені через стрес. Наше завдання полягає в тому, щоб навчити наших учнів ефективно управляти своїм стресом, щоб вони могли розвивати свої когнітивні здібності та досягати успіхів у навчанні та житті.

3. Робота нервових клітин

За розумову діяльність відповідає нервова система. Нервова система утворена нервовою тканиною, яка складається з нервових клітин — нейронів.

Нейрон (лат. neuron, – «волокно», «нерв») – електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу. 

Крім нейронів, нервову систему складають ще гліальні клітини, які підтримують роботу нервової системи та забезпечують захист нейронів. Гліальні клітини забезпечують підживлення нейронів, утримують їх на місці, регулюють рівень поживних речовин та видаляють зайві речовини з нервової системи.

Людський мозок заповнений нервовими клітинами — нейронами. Коли людина навчається, між нейронами утворюється зв’язок і передається інформація. Коли ви щось вивчаєте, у вашому мозку утворюються ланцюжки зв’язків, які закріплюються у довготривалій пам’яті. Це дозволяє використовувати вивчену інформацію через певний час. 

Кожен нейрон може бути зв’язаний з іншими нейронами через тисячі з’єднань, що називаються синапсами. Коли нервовий імпульс досягає синаптичної щілини, він викликає викид нейромедіатора, який переносить сигнал на інший нейрон.

Структурні перебудови нейронів полягають у:

• зростанні кількості пухирців з медіаторами;
• підвищенні розмаїтості медіаторів;
• збільшенні площі синаптичних мембран;
• зростанні кількості рецепторних структур і каналів на синаптичних мембранах;
• формуванні нових синапсів.

Цей процес передачі інформації між нейронами дозволяє нам реагувати на зміни в навколишньому середовищі, вирішувати складні задачі та зберігати пам’ять. Крім того, нервова система відповідає за контроль рухів, роботу внутрішніх органів та сприйняття зовнішнього світу. Оскільки нервова система є ключовою для розумової діяльності, догляд за нею є дуже важливим для забезпечення нашої психічної та фізичної стійкості.

Пам’ять важливо тренувати. Нейрони мозку сприймають, обробляють, зберігають і передають інформацію за допомогою електричних і хімічних сигналів. Завдяки зоні контакту, яка має назву синапс, нейрони передають між собою електричні імпульси. Коли ми вчимося або щось запам’ятовуємо, між нервовими клітинами формуються нові зв’язки. Чим довше людина навчається, тим більше виникає синапсів і нейронних зв’язків, а також підвищується нейропластичність мозку.

4. Системи мислення за Даніелом Канеманом

Даніел Канеман, відомий американський психолог, розробив теорію двох систем мислення.

Перша система мислення — це швидкий, інтуїтивний та автоматичний процес, який використовується для прийняття швидких рішень, які не вимагають багато розмірковування. Ця система мислення працює на основі асоціацій та підсвідомих переживань. Вона здатна виявляти певні закономірності, розпізнавати образи та використовувати евристики, щоб швидко прийняти рішення.

Друга система мислення — це повільний, аналітичний та контрольований процес, який використовується для вирішення складних задач та прийняття рішень, які потребують більше часу та зосередженості. Ця система мислення працює на основі логічного мислення та раціональних аргументів. Вона здатна аналізувати інформацію, порівнювати альтернативи та робити виважені висновки.

За теорією Канемана, наше мислення складається з цих двох систем, які працюють паралельно та взаємодіють між собою. Інтуїтивне та автоматичне мислення переважає у більшості ситуацій, але при необхідності може бути замінене на аналітичне та контрольоване мислення. 

Ключ до ефективного навчання полягає у свідомому переведенні інформації з «системи 1» у «систему 2» шляхом докладання зусиль.

Закріплення інформації в довгостроковій пам’яті відбувається за допомогою процесу консолідації — фіксування зв’язків між нейронними ланцюгами. Цей процес може займати від кількох годин до декількох днів і включає активацію білків та генетичних механізмів. Після закріплення інформації в довгостроковій пам’яті вона може бути викликана та відтворена в майбутньому.

Підсумовуючи сказане вище, хочеться додати, що не існує простих способів покращення пам’яті. Розуміючи принципи роботи нервової системи, ми маємо підібрати саме такі види активностей, які допоможуть навчитись напружувати мозок і розвивати когнітивні здібності дітей. Ми не можемо надати учням «чарівну паличку», яка допоможе їм миттєво засвоювати матеріал, натомість ми можемо пояснити важливість усвідомленого докладання зусиль до навчання. 

Арчакова Ольга