Батьки VS підлітки. Як виховувати усвідомлених?

У рамках семестрового проекту наша учениця, Надія Горбик, провела вебінар для батьків, на якому поділилась результатами своїх досліджень у сфері комунікації між дорослими та підлітками.

Надя розповіла про свій досвід: як вона навчилась визначати свої життєві цілі, пріоритети та зрозуміла, як підлітку прийти до усвідомленості та яка функція батьків на цьому шляху.

Під час вебінару розглядали такі актуальні питання як: планування часу, формування цілей, мотивація, усвідомленість та екологічні конфлікти. 

Як і обіцяли, ділимось з вами рекомендаціями, які Надія, ученіця ліцею, озвучила під час вебінару.

Основною стратегією спілкування батьків з дитиною повинна бути  взаємодія. Це коли батьки не нав’язують, а підтримують, поважають і приймають світогляд дитини.

Також дуже важливо висловлювати свої потреби та емоції, які ви відчуваєте. Коли батьки озвучують свої потреби — це допомагає вибудувати місток розуміння та довіри між дорослими та дитиною.

Пропоную до вашої уваги лайфхаки від Наді, як замінити застарілі фрази-переконання надихаючими реченнями:

1) “Ти займаєшся якоюсь дурнею” — це переконання сприймається дитиною як “Я — поганий, тому що роблю це”.

А насправді, ця справа може надихати дитину і може стати поштовхом до розвитку особистості. 

Замість цієї фрази можна поцікавитись чим займається дитина. Наприклад: “Я не розумію це заняття, проте я поважаю тебе і твій вибір”.

2) “Ти ж хлопчик/ти ж дівчинка” — я вважаю, що таким чином батьки нав’язують поведінковий стереотип, який обмежує дитину у самовираженні та пригнічує індивідуальність. 

Замість цього можна сказати: “Мені незвична твоя поведінка або вигляд, проте я розумію, що для тебе це зараз важливо”.

3)“Прохання батьків має більш високий пріоритет, ніж власний час дитини” — я вважаю, що таким чином дитина починає знецінювати свій час. 

Замість цього можна сказати: «Я ціную твій час та маю до тебе прохання: «Давай домовимось, коли ти зможеш це зробити?»». 

Чудова ідея збиратись за вечерею та обговорювати плани на тиждень. Таким чином дитина навчиться заздалегідь розподіляти свій час та окреслювати свої особисті кордони.

4) “Ти ще не занадто доросла” — дитина стає більш залежною від авторитетної для неї думки, це не завжди погано, але робить її невпевненою у власних думках та висновках. 

Замість цього можна сказати: “Мені цікава твоя думка, хоча мій досвід вказує на протилежне, і я хочу дізнатись, як ти дійшов до такого висновку?”.

5) “Не можна плакати” — людина пригнічує свої емоції, і це може перерости потім в агресію та втрату довірливих стосунків. 

Особливо нам, підліткам, дуже важливо проявляти всі свої емоції, якими б вони не були та знати, що батьки нас приймають будь-якими. Замість цього можна сказати: “Чи можу я тебе підтримати?”.

6) “Тому що є таке слово ТРЕБА” та “Через не хочу” — це заганяє в рамки та позбавляє вибору. Я вважаю, що потрібно вчитись аргументації з дитинства, і батьки — це найкращий приклад. 

Якщо думка аргументована, то дитина зрозуміє чому це важливо і буде діяти не з примусу. Замість цього можна сказати: “Ми робимо це, тому що…”

7) “Я ж мама, мені можна розповісти все” — ми позбавляємо дитину особистого простору, тому що це може сприйматися, неначе з неї вимагають цю інформацію, навіть якщо не хочеться говорити. 

Замість цієї фрази можна сказати: «Коли будеш готовий, я з радістю вислухаю тебе і не буду засуджувати”.

Для дитини важливо навчитись прислухатись до себе та довіряти собі. Батьки — найкращі наставники та приклад для дітей!

Переглянути запис вебінару можна за посиланням: https://cutt.ly/4b8Ygeu

Підписатися