Сучасні методи виховання дитини

Зараз багато модних течій, які направляють батьків і розповідають нам: як правильно будувати відносини з дітьми; яка роль викладачів, оточення і рідних у вихованні дитини. Пропоную вам познайомитися з відомими підходами та поглядами, оцінити їх і обрати найближчі для вас.

Девід Ебергард вважає, що ліберальне виховання шкодить і дітям, і батькам. Відомий психіатр вважає, що нинішньому поколінню бракує строгості та жорсткості виховання. Батьки стають заручниками суспільства, в якому дитина підноситься на п’єдестал. Через це зростає ціле покоління розпещених, інфантильних дітей, у яких немає ні краплі поваги до дорослих. Ви можете почитати його книгу «Діти при владі».

Марія Монтессорі, італійський педагог, пропонує дитину спочатку вчити писати. Вона говорить, що дитині набагато простіше написати свою думку, ніж розбиратися в написаних думках іншої людини. Пріоритетом цієї методики виховання дітей є розвиток трудових навичок. Заняття варто починати з найпростіших домашніх справ: поливання квітів, підмітання, витирання пилу, миття посуду і т.д. Точні науки, наприклад математику, діти вивчають за допомогою абстрактного і сенсорного сприйняття. Незаперечним позитивним фактором в методиці Монтессорі є те, що діти щодня вчаться поважати інших.

Сесіль Лупан вважає, що розвиток — це процес суто індивідуальний і потрібно звертати увагу не на вікові критерії, а на творчі та розумові здібності кожного: якщо дитина любить шуміти всім, що попадається під руку, можливо його розвитку допоможуть музичні інструменти (для початку іграшкові); якщо він любить малювати — надавайте йому таку можливість. Спостерігайте саме за своїм малюком, і вам буде набагато простіше зрозуміти, що допоможе виростити його успішним.

Памеле Друкерман у своїй книзі «Французькі діти не плюються їжею» розповідає, як батьки здатні виростити слухняних, ввічливих і щасливих дітей без шкоди для свого особистого життя. Вони не проводять безсонні ночі в спробах укласти своїх дітей, їхні діти не вимагають нескінченної уваги, їхні діти не втручаються в спілкування дорослих і не влаштовують істерик, коли їм чогось дуже сильно захотілося. Їхні діти прекрасно поводяться в громадських місцях і можуть спокійно сприйняти батьківську відмову.

Оля Пірха, психолог, тьютор.

Підписатися